Вступ до 1-ої та 2-ої книги Царів
1-а та 2-а книга Царів охоплюють історію Ізраїлю від днів Давида аж до Вавилонського вигнання. Цар Саул закінчив своє життя з соромом та поразкою. Через сім років Давид став царем об'єднаного царства. Його син Соломон очолив Ізраїльський народ в час його найбільшого розквіту - золотої ери (1Цар.1-11). Але він посіяв насіння, яке принесло плід розбрату. Царство розділилось під час царювання Рехав'ама, Соломонового сина (1Цар.12; 930р. до н.е.). З цього часу історія Ізраїлю потекла в двох напрямках: Ізраїль (Північ) та Юдея (південь). Автор порівнює Ізраїль з Юдою, відкриваючи переплетіння їхніх історій. Для Ізраїлю було характерною часта зміна монархічних династій. 20 правителів з 9-ти династій царювали впродовж 210 років - до падіння Самарії (722р. до н.е.). В Юдеї було також 20 царів, але вони продовжували Давидову династію аж до самого полону (586р. до н.е.). Усі ізраїльські царі без винятків були злими. Вони продовжували справи Єровоама, який ввів Ізраїля в гріх (14:16; 15:26; 16:2; 13,19 і т.д.) На відміну від них, деякі з юдейських царів були богобоязкими, але і їм було далеко до Давидом.
Обидва народи загинули в ідолопоклонстві — духовному перелюбі. Коли Бог забрав Свою руку захисту, асірійці захопили Північний Ізраїль, а 200 років по тому вавилонське військо захопило Єрусалим. Духовними лідерами того часу були пророки. Ілля та Єлисей були пророками Північного Ізраїлю в той темний час. У всякий час пророки закликали людей розкаятись та повернутися до Бога.
Соломон стає царем
(48): І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидячого на моїм троні, а мої очі те бачать!
1. Адонія проголошує себе царем (1-27)
Цар Давид став старий. Усі думали, що він став настільки старий, що перестав розуміти, що діється. Гордий Давидів син Адонія вирішив сам стати царем. Батько ніколи не заважав йому в його справах, тому він не передбачав жодних проблем. Більше того, він заручився підтримкою таких впливових людей, як генерал Йоав.
2. Віра та сміливість Вірсавії (28-53)
В Ісусовім родоводі (Мат.1) Вірсавія згадується як "Урієва". Вона нагадує нам Божу милість і прощення. В неї було чотири сина від Давида. Він обіцяв, що його трон успадкує Соломон. Вірсавія не відвідувала Давида впродовж довгого часу. Але коли пророк Натан розповів їй про політичні інтриги і вказав, що їй робити, Вірсавія подолала свій страх і гордість і прийшла до Давида. Давид назначив своїм спадкоємцем Соломона. Соломон в'їхав до Єрусалиму на Давидовім віслюкові і був помазаний царем над Ізраїлем.
Молитва:Господи, допоможи мені долати гордість і сміливо робити вчинки віри. Постав братів і сестер, які зможуть творити історію.
Одне слово:Віра і сміливість однієї жінки